ШТЕТЛЫ б. Российской Империи

[LMS33]

Штетл.

Штетл (идиш ‏שטעטל‏‎ — «городок» или еврейское местечко). Ru.Wiki
— небольшое, как правило, поселение полугородского типа, с преобладающим еврейским населением в Восточной Европе в исторический период до Холокоста. Еврейские местечки находились в областях, составлявших с конца XVIII века черту оседлости в Российской империи: Царство Польское, Литва, Белоруссия, Бессарабия, а также часть территории современной Украины, которая была расположена в южных губерниях Российской империи[1]. Языком еврейских местечек был идиш.

Черта́ осе́длости. Ru.Wiki.
(полное название: Черта́ постоя́нной евре́йской осе́длости[1]) — в Российской империи с 1791 по 1917 год (фактически по 1915 год) — граница территории, за пределами которой запрещалось постоянное жительство евреям (то есть иудеям[2]), за исключением нескольких категорий, в которые в разное время входили, например, купцы первой гильдии, лица с высшим образованием, отслужившие рекруты, ремесленники, приписанные к ремесленным цехам, караимы[3], горские и бухарские евреи. Площадь территории — около 1 224 008 км²[4].
Территория черты оседлости была первоначально определена указом Екатерины II 1791 года как территория России, где дозволялось селиться и торговать евреям. Она возникла после Второго раздела Речи Посполитой, когда её восточные территории, вместе с местным еврейским населением, отошли к Российской империи. Черта оседлости охватывала специально оговоренные населённые пункты городского типа (местечки, поскольку в сельской местности проживание также не дозволялось) значительной части Царства Польского, Литвы, Белоруссии, Бессарабии, Латгалии, которая была частью Витебской губернии, а сейчас — Латвии, а также части территории современной Украины, соответствующей южным губерниям Российской империи[5].

Карта черты оседлости (красная линия).

География черты оседлости.
В черту оседлости входили специально отведённые местечки в следующих губерниях:
Бессарабская;
Виленская;
Витебская, включая Себежский и Невельский уезды (ныне — часть Псковской области), Велижский уезд (в настоящее время — часть Смоленской области) и три Инфлянтских уезда (сейчас — часть Латвии);
Волынская;
Гродненская;
Екатеринославская;
Киевская;
Ковенская;
Минская;
Могилёвская;
Подольская;
Полтавская;
Таврическая;
Херсонская;
Черниговская, включая Суражский, Мглинский, Новозыбковский и Стародубский уезды (в настоящее время в составе Брянской области).
Кроме того, в черте оседлости оказались все десять губерний Царства Польского. Из черты оседлости в разное время были исключены Киев (евреям дозволялось жить только в некоторых частях города), Николаев, Ялта и Севастополь.

[LMS33]

Штетл - другие ВИКИ.

Єврейські містечка. UK.Wiki.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єврейські містечка (у множині: ідиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від ідиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від ідиш שטאט штот (schtot/shtot - «місто») — невеликі міста з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.
Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.
Зміст
1 Історія
2 Переписи єврейського населення України
2.1 Гайсинський повіт
2.2 Гранівський ключ Брацлавське воєводство
2.3 Васильківський повіт
2.4 Звенігородський повіт
2.5 Канівський (Богуславський) повіт
2.6 Катеринославський повіт
2.7 Київський повіт
2.8 Липовецький повіт
2.9 Махновський (Бердичівський) повіт
2.10 Новоград-Волинський повіт
2.11 Радомисльський повіт
2.12 Таращанський повіт
2.13 Уманський повіт
2.14 Черкаський повіт
3 Статистика
4 Див. також
5 Посилання
6 Література

Смуга осілості . Uk.Wiki
— територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії і захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції[1].
Смуга осілості була одним із порушень прав людини, зокрема права на вільний вибір місця проживання.
Водночас — це також система преференційних і заохочувальних юридичних норм, що надавали право повсюдного мешкання в Російській імперії окремим ("корисним" в очах центральної влади) групам єврейського населення, чий досвід мав слугувати прикладом для наслідування єврейському загалові[2].
Вперше смуга осілості була визначена відповідно до указу 1791 року. До неї увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська, Мінська, Віленська, Бессарабська, Астраханська та Кавказька губернії, а також Курляндія. Оскільки три останні в 1829 та 1835 роках були виключені з числа регіонів, де євреї могли б селитися[1], то вони зосереджувалися переважно в західних губерніях та в Україні[3].
За Миколи І євреї були обмежені у праві проживання в містах. Їм не дозволялося селитися в Києві, Миколаєві, Севастополі та в козацьких і державних селах Полтавщини. У багатьох містах виникли спеціальні квартали, в яких мали мешкати лише євреї.
Єврейське населення в українських губерніях смуги осілості у другій половині XIX століття постійно зростало і на 1880 рік становило понад 1,5 мільйонів осіб, або ж більше половини загальної їх кількості в смузі осілості всієї Росії, та половина єврейського населення України мешкала у місечках[4]. На початку XX століття смуга осілості залишалася, але багато євреїв уже мешкали за її межами. Проіснувала до 1917 року.
Географія смуги осілості.
У смугу осілості входили спеціально відведені містечка в таких губерніях:
Бессарабська;
Віленська;
Вітебська, включаючи Себезький і Невельський повіти (нині — частина Псковської області, Велізький повіт (в даний час — частина Смоленської області) і три Інфлянтських повіти (зараз — частина Латвії);
Волинська;
Гродненська;
Катеринославська;
Київська (зі смуги осілості був виключений Київ, проте євреям дозволялося жити тільки в деяких частинах міста);
Ковенська;
Мінська;
Могилівська;
Подільська;
Полтавська;
Таврійська (зі смуги осілості були виключені Ялта та Севастополь);
Херсонська (зі смуги осілості був виключений Миколаїв);
Чернігівська, включаючи Суразький, Мглинський, Новозибковський і Стародубський повіти (в даний час у складі Брянської області).
Царство Польське.

[LMS33]

Pale of Settlement, Черта Оседлости.
The PALE of Settlement. En.Wiki

Territories of the Pale
The Pale of Settlement included the following areas.
1791
The ukase of Catherine the Great of December 23, 1791 limited the Pale to:
Western Krai:
Mogilev Governorate
Polotsk Governorate (later reorganized into Vitebsk Governorate)
Little Russia (Ukraine):
Kiev Governorate
Chernigov Governorate
Novgorod-Seversky Viceroyalty (later became Poltava Governorate)
Novorossiya Governorate
Yekaterinoslav Viceroyalty
Taurida Oblast (Crimea)
1794
After the Second Partition of Poland, the ukase of June 23, 1794, the following areas were added:
Minsk Governorate
Mogilev Governorate
Polotsk Governorate
Kiev Governorate
Volhynian Governorate
Podolia Governorate
1795
After the Third Partition of Poland, the following areas were added:
Vilna Governorate
Grodno Governorate
1805–1835
After 1805 the Pale gradually shrank, and became limited to the following areas:
Lithuanian governorates
Southwestern Krai
Belarus without rural areas
Malorossiya (Little Russia or Ukraine) without rural areas
Chernigov Governorate
Novorossiya without Nikolaev and Sevastopol
Kiev Governorate without Kiev
Baltic governorates closed for arriving Jews
Congress Poland did not belong to the Pale of Settlement[3]
Rural areas for 50 versts (53 km) from the western border were closed for new settlement of the Jews.
Final demographics.
According to the 1897 census, the guberniyas had the following percentages of Jews:[9]
Northwestern Krai (whole Lithuania, Belarus):
Vilna Governorate [12.86%]
Kovno Governorate [13.77%]
Grodno Governorate [17.49%]
Minsk Governorate [16.06%]
Mogilev Governorate [12.09%]
Vitebsk Governorate (some parts of it are in Pskov and Smolensk Oblasts now) [11.79%]
Southwestern Krai (part; now in Ukraine):
Kiev Governorate [12.19%]
Volhynian Governorate [13.24%]
Podolia Governorate [12.28%]
Polish governorates (lands of Congress Poland):
Warsaw guberniya (Варшавская губерния (Мазовецкая губерния 1837–44)) [18.22%]
Lublin guberniya (Люблинская губерния) [13.46%]
Płock guberniya (Плоцкая губерния) [9.29%]
Kalisz guberniya (Калишская губерния) [8.52%]
Piotrkow guberniya (Пётроковская губерния) [15.85%]
Kielce guberniya (Келецкая губерния (Краковская губерния 1837–44)) [10.92%]
Radom guberniya (Радомская губерния) [13.78%]
Siedlce guberniya (Седлецкая губерния (Подлясская губерния 1837–44)) [15.69%]
Augustów guberniya (Августовская губерния, 1837–67), split into:
Suwałki guberniya (Сувалкская губерния) [10.16%]
Łomża guberniya (Ломжинская губерния) [15.77%]
Others:
Chernigov Governorate (some parts of it are in Bryansk Oblast now) [4.98%]
Poltava Governorate [3.99%]
Taurida Governorate (Crimea) [Jewish 4.20% + Karaite 0.43%]
Kherson Governorate [12.43%]
Bessarabia Governorate [11.81%]
Yekaterinoslav Governorate [4.78%]
In 1882 it was forbidden for Jews to settle in rural areas.
The following cities within the Pale were excluded from it:

Kiev (the ukase of December 2, 1827: eviction of Jews from Kiev)
Nikolaev
Sevastopol
Yalta
External links
The Pale of Settlement (with a map) at Jewish Virtual Library
The Pale of Settlement (with map and additional documents) at The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe
Jewish Communities in the Pale of Settlement (with a map)
friends-partners.org (with map)
Life in the Pale of Settlement (with photos)
Jewish Encyclopedia - Jewish Encyclopedia
aish.com
britannica.com
digital.library.mcgill.ca (with map)
jpg
Map of area in the Polish era (Royal Museums, Greenwich)
The decree "On abolition of confessional and national restrictions", passed by the Provisional Government on March 20, 1917 (in Russian)

[LMS33]

Shtetl, EN.Wiki.

Shtetl. Wikipedia, the free encyclopedia.
Shtetlekh (Yiddish: שטעטל‎, shtetl (singular), שטעטלעך, shtetlekh (plural))[1] were small towns with large Jewish populations, which existed in Central and Eastern Europe before the Holocaust. Shtetlekh were mainly found in the areas that constituted the 19th century Pale of Settlement in the Russian Empire, the Congress Kingdom of Poland, Galicia and Romania. In Yiddish, a larger city, like Lwów (Lviv) or Czernowice (Chernivtsi), was called a shtot (Yiddish: שטאָט‎, German: Stadt); a village was called a dorf (דאָרף‎).[2] Non-Jews referred to the shtetl as Mestechko (Russian: местечко, Polish: miasteczko).[3]
In the later part of the 20th century, Hasidic Jews founded new communities in the United States, such as Kiryas Joel and New Square, and they often use the term "shtetl" to refer to these enclaves when referring to them in Yiddish, particularly those with village structures.
Contents
1 Overview
2 History
2.1 Modern usage
3 Shtetl culture
4 Artistic depictions of shtetlekh
4.1 Literary references
4.2 Painting
4.3 Film
4.4 Documentaries
5 See also
6 References
7 Further reading
8 External links
Map showing percentage of Jews in the Pale of Settlement and Congress Poland, c. 1905
Shtetl is defined by Yohanan Petrovsky-Shtern as "an East European market town in private possession of a Polish magnate, inhabited mostly but not exclusively by Jews" and from the 1790s onward and until 1915 the Shtetl was also "subject to Russian bureaucracy"[3] (because the Russian Empire had annexed, and was administering, the area of Jewish settlement). The concept of shtetl culture describes the traditional way of life of Eastern European Jews. Shtetls are portrayed as pious communities following Orthodox Judaism, socially stable and unchanging despite outside influence or attacks.
External links.
Look up shtetl or שטעטל in Wiktionary, the free dictionary.
Wikimedia Commons has media related to Shtetl.
Education/Newsletter/March 2017/Wikishtetl: Commemorating Jewish communities that perished in the Holocaust
Boris Feldblyum Collection
JewishGen
The JewishGen Communities Database
The JewishGen Gazetteer (formerly: JewishGen ShtetlSeeker)
JewishGen KehilaLinks (formerly: ShtetLinks)
Galicia, Diaspora - Jewish Encyclopedia
Cities of Poland - Simon Wiesenthal Center Multimedia Learning Center Online
Virtual Shtetl
Jewish history of Radziłów
Remembering Luboml: images of a Jewish Community
Towns in the Encyclopedia of Jewish Life
Pre-1939 Kresy (now Ukraine) photo album --- Broken Link
Jewish Web Index - Polish Shtetls
The Lost Jewish Communities of Poland
History of the Jews in Poland
History of Berdychiv
Antopol Yizkor Book
The Journey to Trochenbrod and Lozisht aug 2006
Shtetl gallery. 80 paintings by fr:Ilex Beller. In German and Russian languages
Museum of the History of Polish Jews, Virtual Shtetl
Jewish guide and genealogy in Poland. HISTORY OF SHTETL.
Shoshana Eden, paintings of her shtetl.

[mihail]

А в чем смысл создания этой темы? Сбор в одном месте сведений из многоязычной Википедии,или,в дальнейшем,тут следует ждать чего-то большего?

[Дмитрий Широчин]

Тоже не понимаю, зачем это трехязычное copy-paste действо. И заодно напоминаю, что форум у нас русскоязычный.

[LMS33]

Спасибо.
1. При прочтении RU, UK, EN Wiki ясно - не перевод одной Вики,
скорее разный взгляд и факты.
2. Вникать в историю еврейских общин на территории б. Российской Империи
(родословные,архивы, и тд)
лучше держаться границ Губерний, иначе получается неточность.
Справедливое точное замечание - Администратор Юлия_П в теме
Здания общин Молдавии.
3. Хотелось продолжить смотреть материалы по теме здания общин,
также связанные архивы.биографии.
Спасибо, просьба разрешить вернуться к вопросу ,
предоставить несколько дней.

[LMS33]

Язык, взгляд новичка.
1. Форум русскоязычный, сомнений нет.
2. Много общин на территории Государства Украина,
литература, архивы, укранет... Цитаты на мове понятны,
знак уважения, дополняют кругозор.
2.1 Для многих участников мова второй даже
первый язык, в тч Администратор, Модератор.
3. Английский. Уровень участников Форума
выше обычного,два-три абзаца ,правильный English
(не худлит) - для культурных людей нет проблем.
Множество вещей на простом английском,
Jewishgen и др. Тем более вход на Форум
через компьютер, значит английский имеется.
Какая сегодня архивистика, электроника, генеалогия
без простого английского, знают все тем более ЭТОТ Форум.
Но меру надо знать, принято к сведению Спасибо.